ЧЕРВЕНЬ

Полудень року увібрав найконтрасніші його ознаки. Одні вважають, що назві прислужилося масове цвітіння квітів, зокрема маку і півонії; інші стверджують, буцімто назва пішла від зачервонілих суниць та черешень, котрі починають виз­рівати; дехто схильний пояснювати походження слова з тим, що в цей час на­йяскравіше світить сонце — саме з 20 по 22 червня настає період найвищого сонцестояння, коли день удвічі перевершує ніч.

Мають, очевидно, рацію й ті вчені, котрі пояснюють назву, пов'язану з масовим розплодом городніх та садових червів і гусені.

Але найбільш логічним є те, що назва походить від червеця. Саме в червні і з'являється сокоживна комаха — кошеніль.

Українські народні назви всіх місяців споріднюються з природними ознаками. Ось чому червень ще називали «ґедзнем», «кезднем», «бізднем» чи «безднем», бо під цю пору з'являються надокучливі ґедзі та сліпаки, котрі бунтують корів та коней.

ПРИСЛІВ'Я ЧЕРВНЯ

У червні на полі густо, а в коморі пусто.
Червневе тепло ліпше од кожуха.
У червні перша ягідка в роток, а друга в козубок.
У червні люди раді літу, як бджоли цвіту.
Червень літо зарум'янив.
Червень — рум'янець року.
У червні весело жити: квіти цвітуть, солов'ї співають.
Хто в червні байдикує, той узимку голодує.
У червні люди раді літу, як бджоли цвіту.
Каже червень: коси коса, доки роса. У

ПРИКМЕТИ ЧЕРВНЯ

Ранковий туман у червні — на гожу днину.
Зацвіла шипшина — почалося літо.
Рясно зацвіла акація — на врожайний рік
Зацвіли калина, шипшина і суниці — скоро з'являться сироїжки. Рясно цвіте гречка — на спекотне літо.
Коли червень сухий — купуй пчілку, а мокрий — корівку.