Сьогодні – теплого Олекси, який зиму нанівець зводить

За українським обрядовим календарем 30 березня – свято Олексія – людини Божої, Теплого Олекси. Саме на Олексія дістають пасічники свої вулики і випускають бджіл. Вважали день Олексія своїм також риболови і мисливці, оскільки на Олексія «Щука хвостом лід розбиває», а ведмідь прокидається від зимівлі. Жодне весняне свято не обходиться без птахів. На Олексія всіма силами прагнуть затримати журавлів, оскільки гніздо цього птаха приносить будинку щастя. Хто на Теплого Олекси почує вівсянчину пісню, буде весь рік веселий. Якщо промовити до неї: «Іду в ліс по рогіз, ходи зі мною», то рік буде врожайним на ягоди та гриби. Народні прикмети Яка погода на теплого Олекси, така буде й на Великдень.                                                   Щука хвостом лід розбиває – все на весну повертає.

Заняття в старшій группі

Вихователь - Головко Т.В.

Весняний календар

Чорномазий, білодзьобий,

Він за плугом важно ходить.

Сторож вірний, друг полів,

Перший вісник теплих днів. (Грак)

17 березня – Герасим – граківник

Герасим-граківник нагнав перших весняних птахів. Якщо граки прямо летять на гніздо, то весна буде тепла,дружна.  У цей день пекли калачі  у вигляді граків.

У народі кажуть: «Весняний грак прилетів – через місяць сніг зійде», «Грак зиму склював», «Побачив грача – весну зустрічай.

Підготовлено Печерицею Н.В.

Святкування Масляної у початковій школі

Завдання важливе виконуємо ми - 

Скликаєм на свято останнє зими! 

Масляна щедра гостей всіх вітає, 

Млинцями смачними всіх пригощає!

Дорогі жінки! Зі святом!

Вам - прекрасній, незрівнянній,

Наче сонечко весняне,

Цей букет вітань,

Що підібраний з любов’ю.

Щастя! Радості! Здоров’я!

Здійснення бажань!

Хай не тільки в день жіночий,

Наче зорі, сяють очі,

Усмішка цвіте,

Бо у Вас душа прекрасна,

Серце Золоте!

 

Вірші про маму

ЛЮБІЙ МАМІ                                                              
Мамо, настала весна,
Квітне верба запашна,
Річка в долині синіє.
Мамо, настала весна,
Пташечка в полі співає,
Пісня її чарівна
Сонечко вранці стрічає.
Мамо, настала весна,
Квітів нарвали ми з татом
Там, де поляна ясна,—
В тебе ж веснянеє свято!
В. Грінчак

НА МАМИНЕ СВЯТО 
Чому це надворі
Блищать, мов перлини,
І чисті, й прозорі
Грайливі краплини?
Тому що весела,
Ясна, чарівна
На мамине свято
Приходить весна!
Чому це так жваво
Струмочок співає?
Нам сонечко сяє?
Тому що весела,
Ясна, чарівна,
На мамине свято
Приходить весна!
Г.Бойко

Матінко моя єдина!
Ти для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!
І. Савицька

ДЛЯ МАМИКоли б з’явився в мене
Чарівний килимок,
На тому килимкові
Злетів би до зірок,
Щоб зірку найяснішу
За хмарами дістати
І дорогій матусі
Її подарувати.
О. Плавенчук

ПРОБУДЖЕННЯСнилось мені ясне сонце,
Що в хаті світило,—
А то лиш так моя мама
Дивилася мило.
Приснивсь мені легкий вітрик,
Що пестив колосся,—
А то мені моя мама
Гладила волосся.
Снилась мені ягідочка,
Як мед солоденька,—
А то мене цілувала
Мама дорогенька.
Снилось мені, що на крилах
Я вгору несуся,—
А то мене із постелі
Піднесла матуся.
В. Бичко

Святковий майстер-клас "Мамина скринька" (авторська робота Головко Т.В.)

До свята 8 березня - скринька зі шпагата для матусі. Спробуйте!

Якщо говорити між нами...     (М.Пономаренко)
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери,
Й слово,
І зроблена разом обнова....
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.

Святковий майстер-клас

Пропонуємо до Вашої уваги  майстер - клас для дітей дошкільного та шкільного віку, педагогів і батьків.      Головко Т.В.

Походження назви березня місяця

Підготовлено Печерицею Н.В.

Давня українська назва першого місяця весни — «март», що походить від латинського слова «марсіус» по імені бога Марса, якого ми знаємо як бога війни. Але це вже друге значення цієї назви. А спочатку так називали бога по­лів, урожаю, тваринництва. Так що логічно збігалося словосполучення «ранок року», як назвав О.С.Пушкін перший місяць весни, з іменем бога — охоронця всього найдорожчого селянинові, покровителя сільського господарства.

До початку 15 століття март (березень) вважався першим місяцем року. Коли рік почали рахувати з вересня, березень — март став уже сьомим місяцем. З 1700 року — він третій у році.

Сучасна назва «березень» служила найменуванням наступного місяця — квітня. В середині минулого століття з української мови зникло латинське слово «март», його замінило слово «березень».

Сучасна назва першого місяця весни й спільнокореневі з нею — березень, березоль, березіль, — на думку багатьох вчених, пов'язані з давнім промислом — заготівлею березової золи та кори. Саме в цьому місяці закінчували звільняти площу від берез, які спалювали, для посівів. Березова зола вико­ристовувалася як сировина при виробництві скла. Цей промисел називався «гутництво». А вугілля служило добривом для ґрунту. З березової кори робили дьоготь для лікувальних та технічних цілей — речовину, яку дуже цінували Наприклад, Богдан Хмельницький спеціальним універсалом надав привілеї окремим містечкам, жителі яких займалися заготівлею та виробницівом дьогтю. Його добували з особливої сировини, що мала назву «берест». У кінці березня починався «дігтярський сезон».

Назва «березіль », утворена зі слів «береза» та «зола», вживалася доне­давна. Ще у В.Сосюри зустрічаємо: «і про весну шумів водою березіль». Давньоруська назва березня — «сухий», бо в цю пору року опадів недостатньо, сухо в лісі, тому добре сохне заготовлене раніше дерево. В народі побутували інші назви: капельник (в цьому місяці сиріє і м'якшає під ногами сніг, в тіні — зима, а на сонці — капає), протальник (через швидке танення снігу появу на землі проталин, калюж). Відомі ще і такі найменування зимомор.

Крім наведених, в староукраїнській літературній мові та на окремих діалектах вживалися слова «сочень», або «соковник» (період збирання бере вого соку), «палютий», чи «полютий» (йде на зміну лютому і менш суворий) «красовик», «красний місяць» — за його своєрідну чарівність.

На березень припадає значна частина Великого посту.

Джерела
1. Народний календар: Посібник для педагогічних працівників / Укладачі: П. Матвієнко, В. Мирошниченко, Л. Тарасовська - Полтава: ПОІППО, 2003. - 235с. 

2. Прислів’я. Прикмети та повір’я українського народу / Укладач Н. Кусайкіна. - Х.: ВД «Школа» 2006. - 112 с.