Лютий (підготовлено Печерицею Н.В.)

Шановні вчителі, вихователі та батьки!

Даний матеріал може бути використаний у практичній роботі вчителями вихователями, працівниками позашкільних та дошкільних закладів.
Цікаві та пізнавальні завдання допоможуть розширити дитячий світогляд і познайомити дітей з місяцем лютим.

ЛЮТИЙ

У лютому зима з весною зустрічаються вперше.


Хоч він і лютий, та дарма
Він все одно хороший, друзі:
У ньому йде від нас зима
квітнуть котики у лузі.
Вже промінь сонечка ясний
Всміхається із високості.
Ми в лютому ждемо весни
От-от вона прибуде в гості.
       Марія Познанська

Лютий — найкоротший місяць року. За своїм характером він підступний і мінливий: то шаленіють морози і вітри, хуртовини, то сонце та відлига віщують наближення весни. День збільшується на три години. Недаремно кажуть: «Лютневий сніг весною пахне». Теплішає над нашою півкулею Сонце і тим вкорочує владу ночі останнього місяця холодів.

ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ ТРЕТЬОГО МІСЯЦЯ ЗИМИ

В Україні назва «лютий» відображає реалії цієї частини року, визначеної природними протилежностями, — вітрів, морозів, переметів — відлиг, потепління, довшого світового дня.
Відомо, що в давнину так в Україні називали січень. І лише наприкінці минулого століття ці найменування помінялись місцями: — січень — другий місяць зими, лютий — третій, і таке вживання назв збереглося до останнього часу і є офіційним.
Проте в народі в різних місцевостях відомі і діалектні найменування:
* «лютень» (за суворий, неласкавий норов так його охрестили в давнину);
* «другий січень», «січник» або «січненко» (син січня);
* «сніжень» («заметілі під лютий налетіли»);
* «крутень» (за віхоли);
* «межень» (стоїть на межі старого і нового року, бо в той час наші пращури святкували Новий рік у березні і лютий був останній місяць у старому році; в наш час ця назва сприймається як ознака межі між зимою та весною);
* «богогрій» (з другої половини місяця вдень припікає і тварини охоче підставляють свої боки під ласкаве проміння сонечка, а вночі морозяні голки їм дошкуляють);
* «зимобор» (зима бореться з весною);
* «криводоріг» (здавна говорили в народі: «Лютий — криві дороги», — маючи на увазі підступні відлиги, а за ними — вкриту крижаним панцирем землю, по якій ковзали від узбіччя до узбіччя селянські сани).
* Існує просторічна назва «брехунець» (за дволикість відчутних степлілих поцілунків сонця та холодних нічних обіймів морозів).
* Закарпатські говірки до цього часу зберегли назви «казибрід», «казидоріг» — від дієслова «казитися», тобто лютувати, скаженіти, робитися нестерпним, псуючи погоду, дерева, дороги.

Давньоруська назва — сечень. Російське слово «февраль», походить від латинського «фебруаріус» (день очищення). У давніх римлян цього часу проходив обряд очищення від гріхів через жертвоприношення, тому місяць присвятили богу підземного світу та царства мертвих Фебрію, який вважався також володарем підземного багатства та родючості.
У лютому у селян закінчувався традиційний зимовий відпочинок. Починали готувати добрива на поля, перевіряли на схожість зерно, ремонтували реманент. Хлібороби уважно придивлялися до погоди, щоб за характером кожного дня передбачити наступні весну, літо, осінь, зиму, їх вплив на врожай.

ПРИКМЕТИ ТА ПРИСЛІВ'Я ЛЮТОГО

Питає лютий, чи добре взутий?
Лютий малює, красну весну чує.
Якщо лютий дощовий — то й весна і літо будуть такі самі.
Лютий холодний і сухий — серпень спекотний.
У лютім сонце йде на літо, а зима на мороз.
Початок лютого погожий — і весну чекай ранню, пригожу.
Чим більше снігу — тим більший урожай зернових.
Довгі лютневі бурульки — довга зима.
Монотонно шумить зимовий ліс — на тепло.
Хмари йдуть низько — до відлиги.
Хоч і вітряно, але хмари йдуть проти вітру, — вночі випаде сніг.
Уночі іній вкрив дерева — удень не йтиме сніг.
Дим із димаря йде вгору — буде мороз, стелиться — піде сніг.
Кільце довкола сонця — почнеться завія.
Небо зоряне — до пізньої весни.
У морозний день вода виступає поверх льоду на річці — невдовзі буде відлига.